м. Київ 04050, вул. Пимоненка 10А, оф.321
380444823675
Список храмів і монастирів
Всі храми та монастирі Монастир святого Пантелеймона (Афон) Храм в ім’я святого великомученика і цілителя Пантелеймона (Санкт-Петербург) Храм в ім’я святого великомученика і цілителя Пантелеймона (Жуковське, Московська обл.) Свято-Пантелеймонівський храм (Харків) Храм св. Пантелеймона (Галич, Івано-Франківська обл.) Монастир в ім’я святого великомученика і цілителя Пантелеймона (Нерез, побл. Скоп'є, Македонія) Монастир в ім’я святого Пантелеймона (Преслав, Болгарія) Пантелеймона Дальнього чоловічий монастир (Псков, Росія) Свято-Пантелеймонівський чоловічий монастир (Одеса) Монастир в ім’я святого великомученика і цілителя Пантелеймона (Феофанія, Київ)
Храми і монастирі в ім'я Св. Пантелеймона
Монастир в ім’я святого великомученика і цілителя Пантелеймона (Феофанія, Київ)
Урядовий Сенат указом від 28 квітня 1802 р. наказав Київській казенній палаті, на прохання єпископа Феофана, відвести у володіння преосвященному настоятелю Михайлівського монастиря, вікарію Київському, землі і угіддя. З-поміж угідь преосвященним Феофаном було вибране місце, що знаходилося в урочищі Лазарівщина. Як тільки відбулося таке рішення Урядового Сенату, преосвященний Феофан в Лазарівщині розпочав будувати храм на честь архистратига Михаїла і при храмі архієрейський будинок для літнього перебування преосвященного настоятеля Свято-Михайлівського монастиря. Спорудження храму і будинку було закінчене в 1803 р. За весь час настоятельства в Києво-Михайлівському монастирі преосвященний Феофан доклав багато турбот і праці для Феофанії. Після переведення єпископа Феофана до Полтави у Феофанії припиняється регулярне уставне богослужіння. Тривалий час на Феофанію не звертають жодної уваги, і жодних турбот із благоустрою на її території не ведеться. І тільки в 1861 р., коли вікарій Київський, преосвященний Серафим (Аретинський), настоятель Свято-Михайлівського монастиря, вирішив влаштувати тут монастир, що і доручив зробити досвідченому старцю - ієромонаху Ваніофатію, який зумів покласти початок чернечого життя. З 1861 р. починається поступовий розквіт Феофанії. Насамперед отець Воніфатій розпочав свою діяльність з благоустрою церкви архистратига Михаїла. Церква була відремонтована, а вівтар та іконостас прикрашені багатьма іконами. Також церква була забезпечена всім необхідним начинням. Був запроваджений суворий монастирський устав. На невеликій відстані від храму була збудована дерев’яна дзвіниця і куплені дзвони. Для богомольців благородного звання були споруджені готелі, для простого - притулки. У 1865 р. отець Воніфатій приступив до спорудження нового літнього приміщення для преосвященного настоятеля Свято-Михайлівського монастиря, а в 1867 р., з благословення преосвященного Порфирія (Успенського) і за складеним ним планом, спорудив нову кам’яну церкву в ім’я Всіх святих. Після смерті ігумена Воніфатія управління Феофанією прийняв отець Іринах. За тридцять років свого управління він привів усі споруди у Феофанії в благопристойний вигляд і навіть зібрав значний капітал. На початку ХХ століття Феофанія мала одного ієросхиігумена, одного ієросхимонаха, шість ієромонахів, п’ять ієродияконів, дев’ять монахів і до сімдесяти послушників, які всі живуть за спільножитним уставом. Богослужіння звершується у недільні та святкові дні. Вся братія ходить в трапезну і має від Феофанії келії, опалення, освітлення, одяг, взуття, білизну, чай, цукор і трапезу, не отримуючи грошової винагороди, окрім випадку хвороби і яких-небудь поважних причин. Феофанія має приміщення для преосвященного настоятеля Свято-Михайлівського монастиря, вікарія Київського, приміщення для свого настоятеля і для братії, трапезну, готель, гуртожитки для богомольців, просфорню, баню, пральню, господарський двір. У ній свої кравці, шевці, ковалі, малярі, теслярі і столяри. На початку ХХ століття у Феофанії було 22 ченці та 70 послушників. У скиті було 4 храми: Чуда архангела Михаїла, Всіх святих, Володимирської ікони Божої матері і новозбудований собор в ім’я великомученика Пантелеймона. З приходом у Київ радянської влади монастир був закритий. У 1941 р. під час оборони Києва Свято-Пантелеймонівський собор зазнав мінометного обстрілу. Після війни Інститут механіки АН УРСР проводив у соборі експерименти з вибухами спрямованої дії. 20 травня 1990 р. спаплюжену будівлю собору повернуто Церкві. Одразу ж розпочалися відновлювальні роботи. З 1993 р. Феофанія стала скитом Свято-Покровського монастиря. 30 серпня 1998 р. Свято-Пантелеймонівський собор був освячений. З червня 2002 р. обитель стала самостійною. При монастирі є кілька лікувальних джерел, троє з яких облаштовані: великомученика Пантелеймона, Божої Матері та «Сльоза Богородиці».